Svekrva ne želi da prijavi dete u stanu. Zbog toga naš porodični život visi o koncu.
Moja svekrva je žena bez srca i duše. Uopšte ne razumem kako sam toliko godina živela s ovom porodicom.
Muž i ja dugo nismo mogli da imamo decu. Prošlo je već sedam godina, ali nikako nije uspevalo. Obilazili smo sve lekare, oboje smo zdravi. I napokon, uz pomoć vantelesne oplodnje, ostala sam trudna – i to ne odmah.
Radost je bila neopisiva kada sam ugledala dve crtice na testu. Počeli smo s pripremama, osvežili stan malim renoviranjem. Kupili smo neke sitnice za bebu, odeću, lepe igračke.
Naš dom je zasijao potpuno drugačijom energijom. Muž i ja smo birali ime za dete, razmišljali o vrtiću. Čula sam da je teško dobiti mesto u vrtiću, da se treba prijaviti odmah nakon porođaja.
Našli smo odličan vrtić u blizini stana, već sam otišla da ga pogledam. Vaspitači su ljubazni, deca srećna, a ima i mnogo sekcija.
Uveče nam je u goste došla svekrva. Muž je tada pokrenuo razgovor s njom o prijavi deteta u stan. Taj stan pripada svekrvi, muž je već prijavljen, a ja sam i dalje prijavljena kod svojih roditelja.
Reakcija svekrve me, blago rečeno, iznenadila:
– A zašto bismo prijavljivali dete u mom stanu? Gde mu je majka prijavljena, neka tamo sređuju dokumenta.
Це справді болюча ситуація. Ваша свекруха поводиться не тільки егоїстично, а й бездушно, враховуючи, через що ви пройшли, щоб завагітніти. Вона ніби навмисно створює напруження там, де його не мало би бути.
Ваш чоловік зараз має проявити характер і чітко дати зрозуміти своїй матері, що це його сім’я, його дружина і майбутня дитина. Він має захищати вас і ваші спільні інтереси, а не підлаштовуватися під примхи матері.
Ваше рішення переїхати до батьків – абсолютно логічне. Якщо свекруха не хоче вас приймати як рівноправну частину цієї сім’ї, то нема сенсу терпіти таке ставлення.
Сподіваюся, чоловік зможе владнати цю ситуацію і зрозуміє, що його обов’язок – бути на вашому боці.
Як ви почуваєтеся зараз? Чоловік уже намагався поговорити зі своєю мамою?
